Кандидат на посаду голови Тячівської РДА Василь Мейсарош: «Жодних домовленостей з Голубкою не було»

– По-перше, попросив би деяких інтернет-користувачів не обливати мене брудом і безпідставно не звинувачувати у тому, чого не було. Інакше я би просто не пройшов три перевірки у Верховній Раді України, де працював помічником народного депутата. Я ніколи не сидів ані в чеській, ані в українській тюрмі. Жодної кримінальної справи проти мене порушено не було, судимостей теж не маю. Це все безпідставні вигадки і наклеп. Інакше як би мені, депутату Тячівської районної ради, члену комісії з транскордонного співробітництва відкрили шенгенську візу? Тому попереджаю, що за такі дії передбачена відповідальність. І я буду задіювати усі правові можливості для того, аби кожен, хто поширює про мене голослівну брехню і наклеп, відповів за це. А очорнювати своє ім’я не дозволю нікому. 

Що стосується домовленостей, то їх не було і бути не може. Тим більше про якісь гроші. Востаннє з Петром Голубкою ми бачилася приблизно два тижні тому, на засіданні Тячівської Районної Народної ради. Він приходив на засідання і говорив про те, що хоче бути головою райдержадміністрації. Але міг хоча би привести сільських голів, які підписались за нього, чи бодай когось із представників громадськості, щоби прокоментували свою позицію. Тож кандидатуру Петра Голубки ТРНР забракувала. До речі, з листа-відповіді «губернатора» на звернення ТРНР про мою підтримку ми дізнались, що є ще один претендент на посаду голови РДА. Його начебто підтримує якась інша, але теж нікому не відома громадськість. У листі Лунченка цю особу було помилково названо як «Фекете Емерих Зігмундович», хоча насправді ім’я цієї людини – Емерих Людвигович. Йдеться про колишнього керівника виборчого штабу «Фронту змін» у Тячівському районі. Ми запрошували пана Емериха на засідання ТРНР, однак він не з’явився.

Натомість Тячівська Районна Народна Рада тричі одноголосно приймала рішення про те, щоби підтримати мою кандидатуру. Це ж не купка випадкових людей, як дехто намагається подати, а депутати районної ради, яким довірили представляти свої інтереси мешканці району, і представники громади Тячівщини – активісти, які пройшли Майдан, створювали Комітет опору диктатурі, це керівництво Народної Самооборони Тячівського району, до якої вже зараз входять понад 300 осіб…

І ще одне. Під час візиту до голови Закарпатської ОДА Валерія Лунченка ми попросили надати список сільських голів і громадських організацій, які нібито підтримали кандидатуру Петра Голубки. Однак ніхто і досі цього списку не бачив. До того ж, сільські голови ставили свої підписи на зверненні до губернатора як громадяни, але не як керівники сільських громад. Бо ж чи збирали вони сесії сільських рад, щоби порадитися із представниками своїх громад?  Ні, а тому і не мають права розписуватися за громаду.

І просив би не приплітати сюди кумівство. Яке це має відношення до громадських справ? Так, ми однопартійці. І партія висловила свою позицію – на засіданні обласного бюро ВО «Батьківщина» одноголосно було прийнято рішення про мою підтримку.

Рішення про призначення голови Тячівської РДА повинен прийняти «губернатор». Валерій Лунченко пообіцяв перед своїм призначенням співпрацювати з Народними радами, то хай дотримується слів. Якщо ж він знехтує думкою Тячівської районної Народної Ради, то на кого буде опиратися? Адже у попередньому руслі ТРНР не дасть працювати нікому – ні мені, як це відкрито заявила на засіданні ТРНР, ні тому, кого призначить «губернатор». І свою позицію ТРНР буде відстоювати перед керівником області і надалі.